Меморіальна дошка Янушу Корчаку

З історії київських пам’ятників – Меморіальна дошка Янушу Корчаку.

20 листопада 2012 року, у Всесвітній день дитини, було відкрито бронзову меморіальну дошку Янушу Корчаку.

Януш Корчак (1878 – 1942) – видатний польський педагог, письменник, лікар та громадський діяч. У Києві видатний педагог перебував на початку ХХ століття та працював над однією зі своїх основних педагогічних робіт «Як любити дитину» (1918). Він стверджував, що дитина має право бути такою, як вона є, має право на повагу, на помилку, на вираження своїх думок. У Варшаві Януш Корчак керував та займався двома притулками для дітей «Наш дім» та «Дім Сиріт», де створив своєрідну дитячу республіку з дитячим парламентом, товариським судом, дитячою газетою.

Корчак визнавав себе і поляком, і євреєм. Був майором польської армії. Останні місяці життя провів у Варшавському ґетто разом зі своїми вихованцями з сиротинця. Відмовившись від порятунку, разом із ними поїхав у табір смерті Треблінка, де був убитий.

У створенні проекту «Меморіальної дошки Янушу Корчаку» взяли участь: Посольство Республіки Польща у Києві,  Польський інститут у Києві, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (Центр Юдаїки), Українське товариство імені Януша Корчака, екскурсійне бюро «Интересный Киев» («Захоплюючий Київ»).

Автор меморіальної дошки – скульптор Іван Григор’єв. Розміщено її на єдиному вцілілому будинку, по вулиці Володимирська, 47, пов’язаному з перебуванням Януша Корчака у Києві під час Першої світової війни. У ті часи у будинку розташовувалась польська гімназія для дівчат та дитячий садок, куди приходив працювати з дітьми Старий Доктор.