Стадіон «Локомотив»

З історії столичного стадіону “Локомотив”.

У 1870 році було завершене будівництво київського залізничного вокзалу. В цьому ж році було відкрите професійне училище Південно-західної залізниці, а трохи пізніше сирітський притулок, який став базою для поповнення рядів училища. Довкола вокзалу поступово почала утворюватися історична місцевість, що була відома під назвою Залізнична колонія. В цей же період з’явився перший спортивний майданчик, хоча достеменних даних про це немає.

Перша згадка про цей спортивний майданчик відноситься до 1919 року яка говорить про те, що на місці сучасного стадіону Локомотив існував майданчик для проведення ігор серед робітників та службовців київського залізничного вокзалу. Проте це не зовсім так, бо в 1919 році вже була створена перша футбольна команда Київської залізниці, а прирівнювати час створення команди до появи футбольного поля не варто.

2 серпня 1925 року було офіційно відкрито новий стадіон для команди “Залдор” (рос. «Желдор»), що була на той час однією з найсильніших у Києві. Про це було офіційно повідомлено у газеті «Вісник фізичної культури» (№ 10 за жовтень 1925 року):

“2 серпня на кордонах робітничих околиць міста, серед залізничної колонії, урочисто відкрився зразковий стадіон залізничників Київського вузла…”

Перші два роки він не мав конкретної назви, і тому місцеві жителі часто називали його на честь футбольної команди — “Залдором”. Лише у 1927 році арена отримала першу власну назву — “Червоний залізничний стадіон”.

У 1933–1934 роках стадіон реконструювали — збудували трибуни на 10 тисяч глядачів, почали проводити матчі найвищого дивізіону чемпіонату СРСР з футболу.

Наприкінці 1935 року на з’їзді фізкультурників Південно-Західної залізниці було прийняте рішення про створення ДСТ «Локомотив», згідно з яким нові назви отримали і футбольна команда, і стадіон.

У відкритих джерелах дуже мало інформації про футбол Києва в 20-30-х роках минулого століття. Проте саме в цей період було створено багато команд, які успішно грали не лише в локальних змаганнях, але і в чемпіонаті та кубку СРСР. Найвідоміша з них, це Динамо – 1927 рік заснування. Також відомі на той час та не існуючі нині команди були створені в 1930-х роках – Спартак, Більшовик, Водник, Зеніт.

Як бачимо, всі ці колективи утворилися набагато пізніше, ніж пращур Локомотива футбольний клуб “Залдор”. Отже залізничники по праву вважаються найстаршим футбольним столичним клубом.

Цікавий факт, що підгледівши ідею в Києві московити створили свій залізнодорожний футбольний клуб лише в 1923 році.

В кінці 19-го століття регулювальники на залізницях вирушали на свої пости з червоними та зеленими прапорцями. Коли в 1910-х роках на головних лініях почали впроваджуватися електричні світлофори потреба в прапорцях зменшилась. Залізничники, маючи надлишки тканини, пошили з неї перші комплекти футбольної форми. Так кольори залізничної сигналізації — червоний і зелений — перекочували з рук регулювальників на футбольне поле, ставши офіційними кольорами Локомотиву.

У 1947 році команда втратила професійний статус, колектив розформували, гравців перевели в Локомотив з москви. Відтоді столична арена приймала лише змагання за першість Києва, а також слугувала спортивною базою для підготовки молоді дитячо-юнацького футбольного клубу Локомотив.

Після розпаду Радянського союзу, стадіон залишився на балансі Укрзалізниці, проте про розвиток у 90-ті роки мова не йшла. А на початку нульових стадіон перебував на грані зникнення — міцні господарники накинули око на ласий шматок землі в центрі міста і хотіли його забудувати чи то будинками чи то фітнес-центром. На щастя, цього не сталося і у стадіону з’явилося нове життя. У 2011–2012 роках відбулася реконструкція, під час якої на трибуні встановили пластикові сидіння на 1631 глядача, був змонтований один з найперших в країні штучних газонів, який нещадно експлуатується і понині. Також з’явилися бігові доріжки, штучне освітлення та майданчик для мініфутболу.

Довгий час Локомотив не мав професійної футбольної команди, та 2023 року клуб пройшов атестацію і зараз грає в Другій лізі чемпіонату України. При цьому свої домашні матчі команда проводить за межами власного стадіону — на НТК ім. Віктора Баннікова.

23 січня 2024 року внаслідок російської ракетної атаки знищено головний корпус, в якому знаходились роздягальні, спортивний зал та адмінкорпус футбольного клубу Локомотив. Ця подія привернула додаткову увагу спільноти до стадіону.

Наразі розроблено Архітектурну концепцію відновлення Локомотиву.

Використані матеріали – ua.tribuna.com, Вікіпедія