У Києві встановили перший «камінь спотикання» в пам’ять про жертв Голокосту

На знак вшанування 80-х роковин трагедії Бабиного Яру на вулицях Києва заклали перший «камінь спотикання».

30 вересня 2021 року у Києві з нагоди вшанування пам’яті жертв трагедії в Бабиному Яру був закладений перший “камінь спотикання”.

Захід відбувся у рамках проєкту “Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва”, ініційованого посольством Німеччини у Києві та реалізованого Українським центром вивчення історії Голокосту, Фундацією Stolpersteine у Берліні та Київською міською державною адміністрацією.

Перший “камінь спотикання” у Києві заклали на Подолі на вулиці Фролівській, 3. Його встановили у пам’ять про Людмилу Ткач, яка пережила бійню у Бабиному Яру разом із матір’ю. Під час розстрілу їй було 5 років. Її мати Олена зуміла впасти в Яр перед пострілами та прикрила собою тільце дитини. Вони врятувались обидві. Ближче до ранку мати з дитиною змогли вибратися в місто, а потім втекли до села.

Протягом тижня в Києві встановлять десять «каменів спотикання» в пам’ять про жертв Голокосту. “Камені спотикання» встановлюються поблизу останнього місця проживання, роботи або навчання особи, аби перехожі метафорично «спотикнулись» через нього та зупинились на хвилинку, замислившись про людину, яка жила тут колись. Всього у Києві буде встановлено 80 таких каменів.

Закладення першого «каменю спотикання» в Києві 

«Камені спотикання» – це міжнародний проєкт, покликаний вшанувати пам’ять жертв нацизму. В його ідеї лежить встановлення меморіального «каменю», невеликої металевої таблички з відомостями про особу, яка загинула від рук нацистів або врятувалась попри переслідування.

Надзвичайні й повноважні посли Німеччини та Ізраїлю покладають квіти 
Крім квітів за давнім єврейським звичаєм клали також і камінці
Майстер закріплює перший «камінь спотикання» у Києві
Перший «камінь спотикання» Києва присвячений Людмилі Ткач

Так звані «камені спотикання» створюються та закладаються німецьким митцем Ґюнтером Демнігом із 1992 року. Закладені в землю невеликі пам’ятні камінці (10х10 см) покликані забезпечити щоденну зустріч – свого роду «спотикання» і, як наслідок, коротку паузу для роздумів – із історією людей, яких переслідували та вбивали в епоху нацистів.

Проєкт розпочався зі встановлення перших каменів у берлінському районі Кройцберг у 1996 році. З того моменту вже було відкрито понад 75 тисяч меморіальних каменів у всьому світі, зокрема, в містах Рівне та Переяслав-Хмельницький.

Біографії людей, пам’яті яких присвячені київські “камені спотикання” та інтерактивну мапу їх розташування можна подивитись на офіційному сайті проекту – “Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва”.

Фото – КМДА, Сергій Нужненко/Радіо Свобода

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Pin It on Pinterest